Джерело: Юридична практика
10 квітня 2026 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 485, якою комплексно змінено процедуру здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та узгоджено підзаконні акти із законодавством вищої юридичної сили.
Тривалий час практика здійснення державного архітектурно-будівельного контролю виявляла низку процедурних проблем, що негативно впливали як на ефективність контрольних повноважень, так і на реалізацію процесуальних прав суб’єктів містобудування. Прийняті зміни спрямовані на формування більш передбачуваних процедур, підвищення прозорості адміністративних рішень та обмеження можливостей для надмірного адміністративного тиску.
Ключовим нововведенням є приведення порядку здійснення контролю до положень Закону України «Про адміністративну процедуру». Відтепер у законодавстві закріплено підхід, за яким здійснення державного архітектурно-будівельного контролю розглядається як адміністративне провадження з відповідними процесуальними гарантіями.
Зокрема, передбачено можливість заявлення відводу посадовим особам органу контролю, а також обов’язок таких осіб заявити самовідвід у разі наявності підстав, визначених законодавством. Це є важливим елементом забезпечення неупередженості під час здійснення контрольних заходів.
Значний блок змін стосується врегулювання порядку розгляду звернень про порушення у сфері містобудівної діяльності. Визначено, що такі звернення розглядаються в межах адміністративної процедури, а також встановлено чіткі вимоги до їх змісту та оформлення, включаючи обов’язок подання перекладу державною мовою в разі подання звернення іноземною мовою.
У разі невідповідності встановленим вимогам звернення залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, а у разі їх неусунення — повертається заявнику. Такий підхід фактично запроваджує механізм попередньої процесуальної фільтрації звернень та зменшує можливості зловживання правом на ініціювання перевірок.
Одночасно визначено перелік звернень, які не підлягають розгляду, зокрема у випадках повторного звернення за відсутності нових істотних обставин, дублювання вже перевірених фактів або наявності судового розгляду відповідного питання.
У контексті розгляду звернень передбачено можливість проведення засідання комісії у дистанційному форматі (відеоконференції). Це дозволяє суб’єктам містобудування та заявникам брати участь у розгляді звернень без додаткових витрат часу та ресурсів, зберігаючи при цьому право бути почутими. Водночас передбачено обов’язок органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти про розгляд звернення не лише заявника та замовника будівництва, як це було раніше, а й інших суб’єктів містобудування, діяльності яких стосується відповідне звернення, що забезпечує прозорість процедури та право таких осіб бути почутими.
У сукупності це означає перехід до більш обґрунтованого підходу до ініціювання перевірок.
Водночас передбачено можливість оперативного реагування керівником органу контролю у випадках, коли зі змісту звернення вбачається потенційна загроза життю та здоров’ю людини, шляхом прийняття рішення про проведення перевірки без колегіального розгляду.
Суттєво конкретизовано процедуру проведення перевірок. Зокрема, запроваджено обов’язок повідомлення суб’єктів містобудування про проведення позапланових перевірок (крім випадків самочинного будівництва), що є важливою гарантією процесуальної передбачуваності та можливості належної підготовки до перевірки.
Одночасно збережено принцип, відповідно до якого позапланова перевірка обмежується виключно питаннями, що стали підставою для її проведення, а повторні перевірки за тим самим фактом не допускаються.
Окрему увагу приділено питанням недопуску до перевірки. Передбачено, що в разі можливості проведення перевірки така перевірка здійснюється незалежно від присутності суб’єкта містобудування, а у разі неможливості — складається акт про недопуск. При цьому уточнено порядок виконання припису про допуск, а також закріплено, що подальша перевірка охоплює ті самі питання, які не були досліджені через недопуск.
Також врегульовано питання взаємодії з органами Національної поліції щодо об’єктів самочинного будівництва, що має практичне значення для реалізації контрольних повноважень у випадках відсутності ідентифікованого забудовника.
Однією з найбільш важливих новел є можливість призначення експертизи у випадках, коли для оцінки дотримання вимог законодавства необхідні спеціальні знання. Така експертиза може призначатися як з ініціативи органу контролю, так і за клопотанням суб’єкта містобудування.
Призначення експертизи має прямий процедурний наслідок — зупинення проведення заходів контролю до отримання її результатів, що дає змогу уникнути прийняття рішень без належного з’ясування фактичних обставин.
Окремі зміни внесено до порядку накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності, зокрема передбачено можливість заявлення відводу посадовій особі, яка розглядає справу.
У підсумку прийняті зміни формують більш чітку та передбачувану процедурну модель здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Для добросовісних учасників ринку це означає посилення процесуальних гарантій, зниження ризику необґрунтованого втручання та більш зрозумілі правила взаємодії з органами контролю.
Фактично йдеться про поступовий перехід від дискреційної моделі контролю до моделі формалізованого адміністративного провадження. Водночас ефективність цих змін безпосередньо залежатиме від практики їх застосування, зокрема від належної мотивації рішень та відсутності формального підходу з боку органів контролю.
Іван Федорін, радник із питань будівництва Altelaw&Sempra
Докладніше
Докладніше
Докладніше
