Інвестиції в енергетичні проєкти: на що звертати увагу
Ольга Савченко, старша партнерка Altelaw&Sempra
Ринок інвестицій в енергетичні проєкти для фізичних осіб в Україні поки що перебуває на ранньому етапі розвитку, проте з кожним кварталом пропозицій стає відчутно більше. Раніше механізми залучення інвестицій існували, але мале фінансування майже не було розвинене, а сама енергетика сприймалася як закрита й малозрозуміла сфера для приватного інвестора. Ситуацію змінила війна. Вона вплинула на сприйняття енергетики загалом, а поява на ринку гравців, які почали популяризувати мале фінансування проєктів для фізичних осіб, зробила таку модель помітною. За нею у різних варіаціях інвестування почали пропонувати й учасники енергетичного ринку.
Перше, що варто з’ясувати, це правова форма, у якій організована можливість інвестувати. Саме вона визначає, наскільки кошти захищені та чи передбачений зрозумілий порядок їх повернення. На ринку співіснують різні пропозиції:
- інвестор може зайти своїми коштами в товариство з обмеженою відповідальністю на певний відсоток,
- долучитися до енергетичного кооперативу,
- вкласти кошти через корпоративний чи пайовий інвестиційний фонд, які з правової точки зору залишаються найбільш безпечним і надійним механізмом.
У кожному окремому випадку потрібно дослідити, як побудована юридична модель проєкту, і вже на цій основі робити висновок про доцільність вкладення. Паралельно допрацьовується законодавство про енергетичні спільноти, що відкриє ще одну можливу форму інвестування за участі органу місцевого самоврядування, інвестора та девелопера.
Окремої уваги потребують девелопер і підрядник, які реалізовують проєкт. Будівництво та запуск енергетичних об’єктів вимагають практичних знань, тому за проєктом мають стояти люди з реальним досвідом. Також важливо розуміти, де розташований проєкт, який статус має земельна ділянка або будівля, чи відповідають вони цільовому призначенню та чи можна взагалі розмістити там відповідний об’єкт. Так само варто перевірити технічні умови приєднання й оцінити, чи відповідає заявлена вартість та економічна модель тим витратам, які доведеться понести для запуску. Благонадійність підрядника покаже, наскільки ймовірно, що проєкт буде збудований якісно та вчасно.
Будь-яке вкладення в такі проєкти містить ризик, і гарантувати стовідсоткову окупність неможливо. Якщо звернутися навіть до підрядника із запитом встановити накопичувач на великий будинок, різні виконавці запропонують різну вартість обладнання, різні умови експлуатації та різні розрахунки окупності. На великих проєктах логіка та сама. Ризиків тут переважно два:
- висока волатильність ціни на ринку електричної енергії, яка залежить від багатьох чинників, зокрема від поведінки великих гравців,
- на результат впливає воєнний стан, постійні обстріли та пошкодження енергосистеми. Якщо ворог виводить з ладу точку передачі, об’єкт не зможе віддавати електроенергію до завершення ремонту підстанції.
Через ці чинники обіцяну дохідність нерідко завищують. Реалістичніше дещо зменшити очікування й окремо оцінити, наскільки якісно трейдер зможе реалізовувати вироблену електроенергію. Якісний трейдер не продаватиме весь обсяг на балансуючому ринку, де заборгованість перед учасниками лишається значною.
Окреме питання, наскільки ризиковано вкладати кошти в проєкт на етапі будівництва. На практиці вкладення в квартиру на етапі будівництва ризиковіше, ніж в енергетичний об’єкт. Якщо енергетичний об’єкт уже будується, це зазвичай означає, що вирішене питання із земельною ділянкою, є технічні умови та розуміння порядку приєднання, замовлене обладнання, а залишається його змонтувати й запустити. Якщо роботи не завершить один підрядник, їх зможе виконати інший.
Якщо говорити про окупність, то наразі найпривабливішими виглядають установки зберігання електричної енергії за умови, що інвестор заходить у проєкт до 1 травня 2027 року. Після цієї дати зміняться умови сплати тарифу на розподіл, передачу та диспетчеризацію для таких об’єктів, і їхня економіка стане менш привабливою. Сонячні та вітрові електростанції, а також газопоршневі установки залишаються окупними передусім у моделі, коли об’єкт працює на конкретного споживача: будується поряд із заводом чи виробництвом, укладається прямий договір, і електроенергія постачається за домовленою ціною.
Щодо законодавчого захисту прав інвесторів найбільш коректною та надійною формою сьогодні залишаються корпоративний або пайовий інвестиційний фонд. Вони прозорі та зрозумілі, хоча й дорожчі для того, хто запрошує до інвестування. Часто обирають енергетичні кооперативи, проте це вже дещо архаїчна форма залучення капіталу.
Інвестування в енергетику відкриває реальні можливості, але потребує уважного аналізу юридичних ризиків, технічних умов та ключових учасників проєкту ще до вкладення коштів. Команда Altelaw&Sempra супроводжує енергетичні проєкти на всіх етапах, від оцінки правової моделі до структурування участі інвестора та залучення фінансування.
Якщо ви розглядаєте вкладення в енергетичний проєкт, – зв’яжіться з нами, перевіримо проєкт на ризики. Готуєте власний проєкт до залучення коштів, – допоможемо побудувати структуру так, щоб модель відповідала вимогам законодавства і була стійкою в часі.
Ще новини
Докладніше
Докладніше
Докладніше