З моменту повномасштабного вторгнення Україна зіштовхнулась з безпрецедентними викликами в галузі енергетики, які включають необхідність швидкого заміщення втраченої генерації, в тому числі через будівництво нових потужностей, що працюють на відновлюваних джерелах енергії (далі – ВДЕ). І, наразі, держава здійснює всі можливі регуляторні дії, що направлені на залучення інвестицій в розвиток виробництва з ВДЕ, про що йтиметься нижче.
Зокрема, 09.08.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями» № 3311-IX (далі – Закон № 3311-IX), що передбачає державну підтримку бізнесу зі значними інвестиціями.
Так, державна підтримка інвестиційних проектів із значними інвестиціями може надаватися інвестору із значними інвестиціями у таких формах:
В свою чергу інвестиційний проект із значними інвестиціями, для реалізації якого може надаватися державна підтримка згідно з цим Законом, має відповідати всім таким вимогам:
1) інвестиційний проект із значними інвестиціями реалізується на території України у сферах переробної промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового (за виключенням виробництва біоетанолу, який призначений для використання як компонент палива), коньячного і плодового, алкогольних напоїв), виробництва біогазу і біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу), поводження з відходами, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, логістики, освіти, наукової та науково-технічної діяльності, охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму, в курортно-рекреаційній сфері та у сфері електронних комунікацій;
2) інвестиційний проект із значними інвестиціями передбачає будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення об’єктів інвестування у сферах, зазначених у пункті 1 цієї частини, придбання необхідного устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, а також може передбачати будівництво за рахунок коштів інвестора із значними інвестиціями та/або заявника необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;
3) створення впродовж строку реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями не менше10 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 50 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік, або 30 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 30 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік, або 50 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік;
4) розмір значних інвестицій в об’єкти інвестування для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається заявка, та на дату фактичного здійснення значних інвестицій в об’єкти інвестування на виконання спеціального інвестиційного договору.
5) строк реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями не перевищує п’ять років.
Оцінка інвестиційного проекту із значними інвестиціями проводиться уповноваженим органом та включає:
1) перевірку відповідності заявника, інвестиційного проекту із значними інвестиціями та поданих документів установленим законодавством вимогам (перший етап);
2) аналіз інвестиційного проекту із значними інвестиціями та проекту спеціального інвестиційного договору (другий етап):
До проведення оцінки інвестиційного проекту із значними інвестиціями обов’язково залучаються Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері, в якій передбачається реалізувати інвестиційний проект із значними інвестиціями, та орган місцевого самоврядування (якщо державна підтримка надається таким органом для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями). До проведення оцінки можуть також залучатися інші державні органи відповідно до компетенції.
Загальний обсяг державної підтримки для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями встановлюється у спеціальному інвестиційному договорі та не повинен перевищувати 30 відсотків планового обсягу значних інвестицій за інвестиційним проектом із значними інвестиціями.
Окрім зазначеної підтримки інвестицій додатково законотворцем спрощено вимоги щодо відведення та зміни цільового призначення земельних ділянок.
Зокрема, набув чинності Закон України від 06.02.2024 року № 3563-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України», який спрощує механізм зміни цільового призначення земельних ділянок за межами населених пунктів для розміщення таких об’єктів:
• промислові та складські будівлі;
• нежитлові сільськогосподарські будівлі;
• трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та газопроводів);
• комплексні споруди промислових об’єктів (крім споруд підприємств, що здійснюють видобування, виробництво та переробку ядерних матеріалів, споруд підприємств і установок із збагачення та перероблення ядерного палива; споруд підприємств, призначених для термічного оброблення (спалювання) побутових відходів; атомних електростанцій).
Відповідно до Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, який набув чинності 01.01.2024 року, до комплексних споруд промислових об’єктів належать (клас 2302):
Зміна цільового призначення земельних ділянок в таких випадках здійснюється:
Висновок уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення запланованого об’єкту можна отримати шляхом подання заяви через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва.
Заява власника про внесення відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки подається до Державного земельного кадастру (до кадастрового реєстратора) разом з відповідним висновком уповноваженого органу містобудування та архітектури.
Державний кадастровий реєстратор, до якого надійшла заява власника земельної ділянки про зміну її цільового призначення, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви направляє до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит щодо надання витягу з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони, в межах якої розташована земельна ділянка. Орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов’язаний надати державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації.
Визначене спрощення буде діяти протягом п’яти років з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідній окремій місцевості.
Окремо варто зазначити, що значного спрощення зазнала і система приєднання до електричних мереж.
Зокрема, до грудня 2023 року в зв’язку з війною в Україні діяв тимчасовий порядок приєднання, що значно ускладнювало приєднання як таке. З грудня стандартний порядок приєднання до мереж відновлено і процедура є доволі прозорою та регламентованою.
Так, на сьогодні приєднання генеруючих установок здійснюється шляхом підключення до електромереж оператора системи розподілу (далі – ОСР), тобто, відповідного обленерго або ДТЕК-у. До нього замовник має звернутися для отримання послуги з приєднання та укладання відповідного договору.
Така послуга надається ОСР на підставі типового публічного договору про нестандартне приєднання. В той же час, заявник може обрати, чи буде здійснюватися приєднання до мереж «під ключ» або приєднання буде здійснюватися з проектуванням лінійної частини.
Так, приєднання «під ключ» значно полегшує обов’язки заявника. Приєднання «під ключ» здійснюється оператором системи розподілу за процедурою стандартного приєднання. Якщо ж заявником прийнято рішення щодо самостійного проектування лінійної частини електромереж, то він має таке право, проте, в такому разі, йому слід забезпечити розробку проєктної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та здійснити заходи щодо відведення на користь ОСР земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики.
Попередньо ознайомитись зі змістом відповідного договору нестандартного приєднання, заявник може на офіційному веб-сайті відповідного ОСР. Також, зазвичай, ОСР-и розміщують на своїх офіційних веб-сайтах окремі роз’яснення щодо особливостей та порядку укладення договорів з нестандартного приєднання. Після укладання відповідного договору, ОСР набуває статусу виконавця послуг з приєднання.
Окрім того, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 № 875 «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 березня 2022 року № 352» запроваджені додаткові стимули щодо швидкого приєднання, зокрема, за умови встановлення установок зберігання електричної енергії.
Особливості та плюси приєднання за вказаною Постановою полягають в наступному:
Щодо розвитку впровадження проектів зберігання енергії в галузі ВДЕ, то варто ще додатково зазначити, що на своєму засіданні від 26 червня 2024 року НКРЕКП своєю постановою №1172 затвердила зміни до деяких постанов НКРЕКП» (щодо запровадження спеціальних аукціонів на допоміжні послуги). Зміни передбачають запровадження спеціальних аукціонів для придбання оператором системи передачі допоміжної послуги з надання резервів регулювання частоти та активної потужності (а саме автоматичних резервів), строк надання якої може складати від двох до п’яти років з відстроченням початку надання такої допоміжної послуги до трьох років. НКРЕКП очікує, що це сприятиме залученню інвестицій у маневрені генеруючі потужності та/або установки зберігання енергії та стимулюватиме розвиток конкуренції на ринку допоміжних послуг.
Також слід підкреслити, що з 2021 року будівництво об’єктів в Україні можна оформити в частині дозвільної документації можливо оформити онлайн через систему Дія. Таке оформлення потребує спеціальних знань, але значно нівелює будь-які ризики зловживань і власне ввести проект в будівельну експлуатацію можна доволі швидко.
Збудовані проекти генерації з ВДЕ мають декілька способів роботи на ринку електричної енергії.
Так, після отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та укладення необхідних договорів з ОСР та Оператором системи передачі виробник може продавати електричну енергію за двостороннім договором трейдеру на ринку. Такий продаж відбуватиметься за цінами ринку на добу наперед за мінусом комісії трейдера, що враховуючи зростання цін на ринку, особливо в умовах дефіциту, є вигідною опцією.
Іншим шляхом роботи, паралельно з продажем, може бути продаж за двосторонніми договорами електроенергії суміжним споживачам або продаж електроенергії за контрактами на різницю. Такі моделі роботи врегульовані Законом України № 3220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України» (далі – Закон № 3220).
Зокрема, відповідно до Закону № 3220 дозволяється виробникам здійснювати забезпечення електричною енергією власні підприємства, що знаходяться на одній земельній ділянці з об’єктом генерації та об’єкти інших власників, що знаходять на суміжних ділянках за умови організації приєднання та необхідного обліку. В цьому випадку лінія, що з’єднує виробника та споживача не вважається прямою, а електроенергія спожита власними установками, або суміжними є електроенергією спожитою на власні потреби. Водночас, живлення власних електроустановок за рахунок електроенергії з зовнішніх мереж ОСП чи ОСР та електроенергії об’єкта генерації не допускається. Зміна «джерела» живлення дозволяється з початку наступної розрахункової доби, окрім випадків необхідності зміни в зв’язку із надзвичайною ситуацією.
Для об’єктів когенерації потужністю до 20 МВт за погодженням з органами місцевого самоврядування додатково передбачена опція здійснення електрозабезпечення електроустановок об’єктів критичної інфраструктури.
Також Законом № 3220, як зазначалось вище, зафіксована можливість для виробників з ВДЕ, які вийшли з балансуючої групи Гарантованого покупця, укладати договори про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел з споживачами, електропостачальниками, або трейдерами.
Загалом даний механізм по свої суті є укладенням контрактів на різницю, які вже давно розповсюджені як форма співпраці в інших країнах. Саме поняття в законодавстві України було введено ще в серпні минулого року, але в Законі зафіксовано окремо конкретно для виробників з ВДЕ.
Суть «контракту на різницю» полягає в тому, що виробник з ВДЕ та контрагент фіксують в ньому індикативну ціну на ринку електричної енергії та її допустимі для сторін коливання. У випадку, якщо індикативна ціна на ринку є меншою, ніж нижній граничний рівень індикативної ціни за контрактом – контрагент доплачує виробнику з ВДЕ різницю між нижнім рівнем індикативної ціни та індикативною ціною на ринку. У випадку, якщо ціна є вищою – виробник з ВДЕ доплачує контрагенту різницю між верхнім рівнем індикативної ціни та індикативною ціною на ринку. Мінімальний строк укладення такого контракту становить 1 рік, а максимальний строк не зафіксовано. Також, в рамках контракту сторони повинні визначити який об’єм електричної енергії може бути зарегульовано, з умовою, що такий об’єм не може перевищувати кількість МВт, що була відпущена виробником, передбачити періодику застосування договору, порядок оплати та інші умови, необхідні сторонам.
Щодо державної підтримки, то єдиним механізмом підтримки нових комерційних об’єктів ВДЕ будуть аукціони. Варто вказати, що регуляція аукціонів в Законі № 3220 дещо змінилась.
Якщо коротко вказати як мали відбуватись аукціони до прийняття Закону, то можна навести такий алгоритм.
Кабінет Міністрів України за поданням Держенергоефективності, яке в свою чергу отримувало дані від ОСП, повинен був встановлювати річні квоти для проведення аукціонів та визначати двічі на рік дати їх проведення. Потенційний виробник мав надати документи, що підтверджують наявність земельної ділянки та технічних умов для будівництва об’єкту, банківську гарантію та свою цінову пропозицію по вартості електричної енергії. Найменша цінова пропозиція перемагала та протягом визначеного строку виробник мав збудувати об’єкт та укласти договір з Гарантованим покупцем.
Щодо нового регулювання, визначеного Законом № 3220, то воно полягає в тому, що Кабінет Міністрів України за поданням Міненерго не пізніше 1 грудня встановлює річну квоту та графік проведення аукціонів, а також індикативні прогнозні показники річних квот на наступні 4 роки. Пропозиції по квотам готуються ОСП, з урахуванням міжнародних зобов’язань України (при написанні тексту було тричі прописано в’їдливі зауваження з цього приводу, які видалені зрештою для збереження стилістики).
Окрім квот, для кожного аукціону має бути визначена і максимальна цінова пропозиція, рівень якої встановлюється Регулятором.
Також до проведення аукціонів можуть бути встановлені додаткові вимоги, як то:
Окрім того, після перемоги на аукціоні суб’єкт повинен буде продавати електроенергію на ринку і отримуватиме від Гарантованого покупця лише компенсацію між аукціонною ціною і ціною на рику за механізмом ринкової премії, про який йтиметься нижче. Також, строк державної підтримки механізму аукціонів становитиме 12 років, замість 20-ти. Проведення перших аукціонів планується в вересні.
Таким чином, можливо резюмувати, що в Україні відбуваються всі необхідні законодавчі процеси для залучення нових інвестиції і відповідного будівництва об’єктів генерації з ВДЕ. Коректне використання доступних механізмів і стимулів та застосування страхування воєнних ризиків дає всі підстави очікувати зростання інвестицій в цю галузь та отримання взаємної вигоди для держави та інвесторів.
Докладніше
Докладніше
Докладніше
