Огляд вітроенергетичного ринку України 2024: підготовлений звіт УВЕА за участі Altelaw та Asters

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) у співпраці з юридичними фірмами Altelaw та Asters, членами УВЕА, представила огляд вітроенергетичного ринку України за 2024 рік.

Огляд структурно складається з розділів, присвячених аналізу:  

• ключових вітроенергетичних тенденцій у Європі та світі  

• структури енергетичного балансу України

• досягнень та викликів українського вітроенергетичного сектору

• законодавчих змін, що були прийняті у 2024 році та очікуються у наступні роки  

• діяльності УВЕА  

Значна увага в Огляді надається впровадженим і анонсованим механізмам підтримки ВДЕ в Україні, а також аналізу юридичних механізмів взаємодії девелоперів та інвесторів.  

Особливістю Огляду за 2024 рік є аналіз нового сегменту вітроенергетичного ринку України, а саме проєктів з вживаними вітровими установками.

Деякі ключові висновки з Огляду

• Курс на децентралізацію:  

Україна продовжує трансформацію енергетичної системи з акцентом на розподілену генерацію. Основні стратегічні документи: Національний план з енергетики та клімату та Національний план дій з ВДЕ до 2030 року, а також Стратегія розвитку розподіленої генерації до 2035 року. Національна ціль – досягнення 27% ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії до 2030 року, що потребує збільшення вітроенергетичної потужності на щонайменше 4 ГВт. 

• Стан ринку наземної вітроенергетики: 

У 2024 році додано 20,6 МВт нових потужностей, а загальна потужність галузі сягнула 1921,4 МВт (включно з ВЕС, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, але без АР Крим). Також, в країні почав розвиватися ринок вживаних вітрових установок, сумарна  встановлена потужність якого досягла 32 МВт. Проте, попри скромні темпи зростання, 2024 рік став роком підготовки до впровадження нових великих ВЕС, будівництво яких очікується у 2025-2026 роках.

• Ключові ринкові виклики:  

Наявна заборгованість перед виробниками ВДЕ;  

Неефективність аукціонної моделі, FiP, CfD, Corporate PPA;  

Відсутність міжнародного визнання гарантій походження;  

Складність залучення фінансування на проєкти та існуюча потреба у спрощенні процедури девелопменту вітроенергетичних проєктів на період дії воєнного стану.

• Офшорна вітроенергетика.

Триває робота із розрахунку технічного потенціалу офшорної вітроенергетики в Чорному і Азовському морях України. Згідно уточнених даних від Данського технічного університету, цей потенціал досягає 50 ГВт: 20 ГВт для плавучих ВЕУ та 30 ГВт – для ВЕУ з фіксованим дном. Втім перші офшорні вітроенергетичні проєкти зможуть з’явитись в Україні лише після скасування воєнного стану в державі, а також деокупації відповідних морських територій.

Попри війну, Україна продовжує розвивати стійку енергетичну систему з акцентом на ВДЕ.