Джерело: Юридична газета
14 січня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 45, якою внесені зміни до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури (далі — Порядок), затвердженого постановою КМУ № 142 від 7 лютого 2025 року.
Основною метою внесення змін слугувало розширення кола учасників експериментального проєкту, системне вдосконалення правового регулювання процесів щодо захисту критичної інфраструктури в умовах воєнного стану та спрощення окремих процедур для прискорення реалізації захисних заходів.
Нагадаємо, що експериментальний проєкт передбачає спрощення та пришвидшення будівництва (нового будівництва, реконструкції, ремонту, зокрема капітального ремонту), а також здійснення інженерно-технічних заходів із захисту обʼєктів критичної інфраструктури.
Перша та ключова зміна до Порядку обумовлена суттєвим розширенням інституційної системи учасників даного експериментального проєкту, до яких було додатково включено Міністерство оборони України, Держспецтрансслужбу, органи місцевого самоврядування (за їх згодою), господарські товариства, учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, а також підприємства, установи та організації які належать до:
– сфери управління Міноборони, обласних та Київської держадміністрацій (військових адміністрацій);
– комунальної форми власності.
Варто відзначити, що розширення кола учасників експериментального проєкту створює передумови для залучення додаткових фінансових, технічних та трудових ресурсів.
Також зміни передбачають, що під час дії правового режиму воєнного стану в Україні нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, ремонт та інші інженерно-технічні заходи з безпеки зазначених обʼєктів здійснюються без:
– вилучення, викупу чи відведення земельної ділянки;
– дотримання відповідності вимогам містобудівній документації;
– отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
– розроблення проєктної документації на будівництво;
– отримання права на виконання будівельних робіт;
– використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ);
– оформлення речових прав на земельні ділянки.
Дане нововведення зумовлене насамперед умовами, в яких наразі перебуває українське суспільство, а саме систематичними повітряними обстрілами країни-агресора на об’єкти національної критичної інфраструктури. У таких умовах терміновість і масштабність виконання відповідних робіт зумовлюють те, що розроблення проєктної документації щодо їх проведення у більшості випадків є нераціональним та неефективним.
Якщо для проведення захисту об’єктів критичної інфраструктури проєктна документація все ж таки розробляється, то вона обовʼязково повинна враховувати вимоги Концепції “Країна-фортеця” (схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2024 р. № 471 зі змінами), типовим рішенням з інженерного захисту (основний рівень) та типовим рішенням другого рівня з терміном експлуатації до 5 років.
Додатково Порядок було доповнено новою нормою щодо електротехнічної частини обʼєктів критичної інфраструктури. Йдеться про те, що оператори обʼєктів критичної інфраструктури (незалежно від форми власності), на балансі яких перебувають об’єкти захисту, повинні забезпечити розробку проєктної документації на електротехнічну частину та виконання електротехнічних робіт (переміщення трансформаторів, іншого енергетичного обладнання, наявних силових мереж, прокладання контрольних та силових кабелів до захисної споруди, під’єднання об’єктів захисту, виконання пусконалагоджувальних робіт).
Важливим є те, що даний обовʼязок може делегуватися замовникам будівництва та замовникам послуг із ремонту і здійснення інших інженерно-технічних заходів із захисту. Основною умовою такого делегування є отримання операторами відповідного погодження в головного розпорядника бюджетних коштів. На нашу думку, така можливість делегування є виправданою та гнучкою, оскільки оператори володіють необхідною технічною експертизою щодо електрообладнання, а в разі делегування відповідних функцій за ними зберігається відповідальність за експлуатацію такого обладнання.
Поряд із вдосконаленням відносин із проєктування обʼєктів критичної інфраструктури особливо важливу увагу необхідно приділити нововведеній можливості залучення спеціалізованого військового формування до процесу виконання робіт із будівництва та здійснення заходів із захисту критичної інфраструктури, а саме Державної спеціальної служби транспорту.
Зокрема, замовники робіт (послуг) із нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури відповідно до Порядку мають право залучати на підставі рішення Міноборони підрозділи Держспецтрансслужби до виконання таких робіт у регіонах.
У цій частині варто зазначити, що за своєю правовою природою Держспецтрансслужба є військовим формуванням, яке спеціалізується на виконанні завдань із забезпечення стійкого функціонування транспорту, а також будівництва та обслуговування об’єктів, призначених для оборони України. Її залучення замовниками відповідних робіт (послуг) забезпечує додаткові трудові ресурси в умовах дефіциту «цивільних» підрядників та дозволяє виконувати роботи в небезпечних регіонах.
Новими змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 14 січня 2026 покладається новий обовʼязок замовників робіт (послуг) із нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури відповідно до експериментального проєкту, — звітувати перед головними розпорядниками бюджетних коштів щодо реалізації проєктів, а також щодо стану використання коштів із відповідних бюджетів.
Наступним та останнім вдосконаленням здійснення будівництва обʼєктів критичної інфраструктури та здійснення заходів із захисту таких обʼєктів згідно з експериментальним порядком є видозмінення порядку прийняття обʼєктів в експлуатацію з метою запобігання затягуванню цієї процедури з боку операторів критичної інфраструктури та забезпечення оперативного введення захисних споруд в експлуатацію.
Зокрема, після прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (черг будівництва та/або пускових комплексів, передбачених проєктною документацією) замовники будівництва повинні скласти та направити на операторів критичної інфраструктури акт приймання-передачі таких обʼєктів. Упродовж п’яти робочих днів із дня отримання такого акта оператор повинен прийняти відповідний закінчений будівництвом обʼєкт, затвердити його або надати замовнику вмотивовану письмову відмову. Якщо в зазначений строк оператор критичної інфраструктури не делегував своїх представників, закінчений будівництвом об’єкт вважається таким, що прийнятий в експлуатацію зазначеним оператором, а акт приймання-передачі таким, що затверджений.
Підсумовуючи все наведене вище, важливо додати, що зміни до Порядку, внесені постановою КМУ № 45 від 14 січня 2026 року, свідчать про перехід до гнучкішої моделі захисту об’єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. Розширення кола учасників експериментального проєкту, запровадження обов’язкового узгодження рівнів інженерного захисту відповідно до Концепції «Країна-фортеця», спрощення процедур проєктування і будівництва, а також залучення Держспецтрансслужби як спеціалізованого військового формування створюють передумови для суттєвого прискорення реалізації захисних заходів і підвищення їх ефективності.
Водночас посилення контролю за використанням бюджетних коштів та оптимізація механізму введення об’єктів в експлуатацію дозволяють збалансувати оперативність із належним рівнем відповідальності та правової визначеності. У сукупності ці зміни формують цілісну систему реагування на безпекові виклики та відповідають актуальним потребам держави у сфері захисту критичної інфраструктури.
Олег Купчик, юрист Altelaw&Sempra
Докладніше
Докладніше
Докладніше
